9.1. УКУСИ ДОМАШНІХ І ДИКИХ ТВАРИН

Укуси диких і домашніх тварин призводять до утворення специфічних ран. Їх так і називають – укушені рани.

Тактика невідкладної допомоги значною мірою відповідає вже описаній нами:

• зупинка кровотечі 3.1.;
• обробка рани 3.2.;
• накладання пов’язки 3.3.

УВАГА!

Три важливі особливості:

1. Ретельна обробка мильним розчином як самої рани, так і неушкодженої шкіри, на яку потрапила слина тварини.

2. Нанесення антибактеріальної мазі 12.3.3. перед накладанням пов’язки на рану.

3. Пов’язка не повинна бути герметичною. Рану не заклеювати.

Специфіка укушених ран полягає в тому, що має місце:

• високий ризик бактеріального інфікування рани, обумовлений присутністю безлічі бактерій в слині тварин[1];
• ризик зараження правцем;
• ризик зараження сказом.

УВАГА!

Укушена рана, а також потрапляння слини тварини на ушкоджену шкіру та/або слизові оболонки є показанням для звернення за медичною допомогою.

Виняток можливий лише тоді, коли укус поверхневий, а тварина знайома, здорова та щеплена.

Звернення за медичною допомогою також необхідно, якщо:

• рана на обличчі, шиї або руках;
• є або з’явилися ознаки бактеріального інфікування рани – почервоніння, набряклість, посилення болю, гній, підвищення температури тіла;
• дитина не прищеплена від правця (або ви не знаєте точно, прищеплена вона чи ні).

УВАГА!

Сказ можна попередити, але від сказу не видужують!

Не ризикуйте!

За найменших сумнівів і підозр звертайтеся до лікаря.

Інформація до роздумів

Здорові тварини в більшості випадків не кусають людей (дітей) «просто так». Більшість укусів – спровоковані: дитина бере в руки цуценя, не запитавши його маму, або намагається забрати у кішки їжу, або робить тварині боляче. Неспровокований укус – реальний привід для хвилювання.

Тварина (незалежно від розмірів і агресивності), яка веде себе дивно і незрозуміло, являє собою небезпеку.

Дикі тварини не повинні вести себе, як домашні. Якщо до вас наближається лисичка, вовченя, борсучок, не треба цьому радіти, треба триматися подалі і взагалі ховатися!

Сказом хворіють виключно теплокровні тварини. Якщо дитину вкусила акваріумна рибка або черепаха, можна не надто хвилюватися.

Як бути після укусу?

• якщо тварина дика, незнайома, вкусила і втекла – обов’язково до лікаря;
• якщо є можливість встановити за твариною спостереження – спостерігайте, але все одно до лікаря;
• якщо у тварини є господар, він зобов’язаний доставити її в найближчу ветеринарну установу[2];
• спостереження за твариною, яка вкусила людину, проводять 10 днів. Якщо протягом цього часу тварина активна, адекватна, п’є і їсть, значить, вона здорова з максимально можливою вірогідністю.

* * *

Профілактика. Укуси тварин

• Дитина не повинна залишатися наодинці з собакою.
• Навчайте дітей милуватися незнайомими собаками на відстані, ніколи до них не підходити, не гладити, нічого не кидати, не дражнити, не ганятися.
• Особлива обережність відносно собак, які їдять, сплять, доглядають за цуценятами.
• Якщо незнайома собака рухається до вас, не тікайте, не кричіть, не ворушіться, уникайте прямого зорового контакту з нею і вчіть всьому цьому дитину.
• Якщо собака збила вас з ніг, зверніться клубком і лежіть нерухомо.
• Навіть якщо це правильна тварина (мирна, добра, знайома), не гладьте її доти, поки вона вас не побачить і не обнюхає.
• Навчайте дітей правильно гладити собак: дати обнюхати руку, гладити так, щоб собака бачила руку, і не гладити по маківці.
• Якщо тварина має намір вас вкусити, запропонуйте їй (киньте) що-небудь замість себе; одяг, шапку і т. д.
• Не наближайтеся до диких тварин.
• Не гладьте диких тварин, які поводяться, як домашні.

---

[1] Ризик бактеріального інфікування багато в чому визначається образом життя тварини. Укус домашньої кицьки Мурки, яка не виходить із квартири і харчується виключно котячим кормом із банки, менш небезпечний, ніж укус кота Васьки, який бігає у дворі та ловить мишей.

[2] Якщо господар веде себе неадекватно (проявляє агресію, відмовляється показувати тварину ветеринару), ставитися до такої тварини треба як до дикої.

автор Комаровский Е.О.
книга «Невідкладна допомога» — довідник розсудливих батьків
опубликовано 16/12/2015 22:18