Хімічний опік шкіри – це ушкодження внаслідок місцевого впливу агресивної речовини. Згадана «речовина» в більшості випадків є рідиною, але можливі винятки. Вапно, фосфор, бетон, цемент, солі важких металів – приклади твердих і порошкоподібних речовин, здатних викликати хімічні опіки.
Джерелами хімічного впливу можуть бути кислоти, луги, паливо, розчинники, і, відповідно, величезна кількість промислових і побутових речовин, що містять будь-що з вищезгаданого: мінеральні добрива, лаки, фарби (у тому числі для волосся), відбілювачі, будівельні матеріали, чистячі, миючі, клеячі та дезінфікувальні засоби (рідкі та порошкоподібні) і т. д. і т. п.
Ознаки:
- печіння, поколювання, оніміння;
- зміна кольору шкіри: як правило, почервоніння, але можливі варіанти (збліднення, посиніння, потемніння і т. п.);
- біль;
- поява пухирів.
УВАГА!
Тактика невідкладної допомоги при хімічному опіку стандартна і не залежить від виду агресивної речовини.
Тактика подальшого професійного лікування багато в чому визначається видом агресивної речовини. Збережіть те, що викликало хімічний опік. Покажіть тому, хто надає першу медичну допомогу.
Невідкладна допомога:
- припиніть вплив на шкіру подразнюючої речовини:
- струсіть порошкоподібний засіб, або змахніть його тканиною, не торкаючись своїми руками, або здуйте, або скористайтеся пилососом;
- зніміть одяг; якщо зняти неможливо – відріжте (виріжте) «потерпілу» ділянку;
- змивайте хімічну речовину з поверхні шкіри теплою проточною водою: оптимальний час промивання – 20 хвилин;
- накрийте (оберніть) пошкоджене місце вологою чистою тканиною;
- при попаданні агресивної речовини в очі – 5.2.2.;
- при попаданні агресивної речовини всередину – 7.6.
УВАГА!
За можливості уникайте контакту порошкоподібних речовин із водою! Спочатку максимально струсіть (змахніть, здуйте) і тільки потім починайте змивати.
Зверніться за медичною допомогою, якщо:
- є будь-які скільки-небудь серйозні загальні симптоми: слабкість, блідість, запаморочення, розлади дихання;
- на шкірі є пухирі, виразки;
- зберігається інтенсивний біль;
- площа ураження більше, ніж розмір долоньки потерпілого;
- хімічний опік торкнувся обличчя, паху, області великих суглобів.
УВАГА!
Категорично неприпустимо застосовувати розчини кислот і лугів для нейтралізації хімічної речовини на шкірі потерпілого.
НЕ МОЖНА:
- видаляти одяг, що прилип;
- проколювати пухирі;
- торкатися до пошкодженої шкірі руками;
- прикладати до рани:
- вату;
- лід;
- перев’язувальні матеріали на клейовій основі (пластирі і т. п.);
- обробляти рану:
- олією, сметаною, вершками, кефіром і т. п.;
- кремами, мазями, лосьйонами, порошками, присипками;
- розчинами йоду, брильянтового зеленого, перекису водню, спирту.
При лікуванні хімічного опіку в домашніх умовах пам’ятайте:
- будь-який лікарський засіб, нанесений на рану, може вступити в непередбачувану реакцію з речовиною, яка викликала хімічний опік, тому не використовуйте ніяких ліків в першу добу після опіку; не можете без ліків – до лікаря!
- в іншому – тактика допомоги ідентична такій при термічних опіках 5.1.1.
автор Комаровский Е.О.
книга «Невідкладна допомога» — довідник розсудливих батьків
опубликовано 16/12/2015 16:27
Для того чтобы оставить комментарий, пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.