5.2.1. ХІМІЧНІ ОПІКИ ШКІРИ

Хімічний опік шкіри – це ушкодження внаслідок місцевого впливу агресивної речовини. Згадана «речовина» в більшості випадків є рідиною, але можливі винятки. Вапно, фосфор, бетон, цемент, солі важких металів – приклади твердих і порошкоподібних речовин, здатних викликати хімічні опіки.

Джерелами хімічного впливу можуть бути кислоти, луги, паливо, розчинники, і, відповідно, величезна кількість промислових і побутових речовин, що містять будь-що з вищезгаданого: мінеральні добрива, лаки, фарби (у тому числі для волосся), відбілювачі, будівельні матеріали, чистячі, миючі, клеячі та дезінфікувальні засоби (рідкі та порошкоподібні) і т. д. і т. п.

Ознаки:

• печіння, поколювання, оніміння;
• зміна кольору шкіри: як правило, почервоніння, але можливі варіанти (збліднення, посиніння, потемніння і т. п.);
• біль;
• поява пухирів.

УВАГА!

Тактика невідкладної допомоги при хімічному опіку стандартна і не залежить від виду агресивної речовини.

Тактика подальшого професійного лікування багато в чому визначається видом агресивної речовини. Збережіть те, що викликало хімічний опік. Покажіть тому, хто надає першу медичну допомогу.

Невідкладна допомога:

• припиніть вплив на шкіру подразнюючої речовини:
  • струсіть порошкоподібний засіб, або змахніть його тканиною, не торкаючись своїми руками, або здуйте, або скористайтеся пилососом;
  • зніміть одяг; якщо зняти неможливо – відріжте (виріжте) «потерпілу» ділянку;
• змивайте хімічну речовину з поверхні шкіри теплою проточною водою: оптимальний час промивання – 20 хвилин;
• накрийте (оберніть) пошкоджене місце вологою чистою тканиною;
• при попаданні агресивної речовини в очі – 5.2.2.;
• при попаданні агресивної речовини всередину – 7.6.

УВАГА!

За можливості уникайте контакту порошкоподібних речовин із водою! Спочатку максимально струсіть (змахніть, здуйте) і тільки потім починайте змивати.

Зверніться за медичною допомогою, якщо:

• є будь-які скільки-небудь серйозні загальні симптоми: слабкість, блідість, запаморочення, розлади дихання;
• на шкірі є пухирі, виразки;
• зберігається інтенсивний біль;
• площа ураження більше, ніж розмір долоньки потерпілого;
• хімічний опік торкнувся обличчя, паху, області великих суглобів.

УВАГА!

Категорично неприпустимо застосовувати розчини кислот і лугів для нейтралізації хімічної речовини на шкірі потерпілого.

НЕ МОЖНА:

• видаляти одяг, що прилип;
• проколювати пухирі;
• торкатися до пошкодженої шкірі руками;
• прикладати до рани:
  • вату;
  • лід;
  • перев’язувальні матеріали на клейовій основі (пластирі і т. п.);
• обробляти рану:
  • олією, сметаною, вершками, кефіром і т. п.;
  • кремами, мазями, лосьйонами, порошками, присипками;
  • розчинами йоду, брильянтового зеленого, перекису водню, спирту.

При лікуванні хімічного опіку в домашніх умовах пам’ятайте:

• будь-який лікарський засіб, нанесений на рану, може вступити в непередбачувану реакцію з речовиною, яка викликала хімічний опік, тому не використовуйте ніяких ліків в першу добу після опіку; не можете без ліків – до лікаря!
• в іншому – тактика допомоги ідентична такій при термічних опіках 5.1.1.

автор Комаровский Е.О.
книга «Невідкладна допомога» — довідник розсудливих батьків
опубликовано 16/12/2015 15:27