3.11.1. ІММОБІЛІЗАЦІЯ

Загальні правила:

• приступати до іммобілізації[1] слід лише після того, як зупинена кровотеча і проведена обробка рани;
• в процесі іммобілізації не змінювати положення кінцівки;
• за можливості забезпечити настільки щільну фіксацію, щоб повністю виключити рух у пошкодженій кінцівці.

Пристосування, призначене для іммобілізації пошкоджених кінцівок, називається шиною. Спеціальними шинами (зручними і багатофункціональними) укомплектовані всі транспортні засоби рятувальників і швидкої медичної допомоги. У той же час для надання першої допомоги, як правило, використовують шини з підручних матеріалів.

В якості шини можуть бути застосовані палиці, дошки, лижі, ціпок, парасолька і багато‑багато іншого – навіть щільно скручена газета. Але при здійсненні іммобілізації в деяких випадках можна обійтися і без шини.

При пошкодженні руки – використати косинку і прибинтувати пошкоджену руку до тулуба.

При пошкодженні ноги — прибинтувати постраждалу ногу до здорової.

Правила накладання шини:

• якщо до вас вже їдуть рятувальники, не витрачайте сили й емоції на пошук і накладання шини;
• шина повинна фіксувати не менше двох суглобів (вище і нижче місця перелому), а при пошкодженні стегна – три суглоби (кульшовий, колінний, гомілковостопний);
• шина накладається поверх одягу і взуття;
• якщо одягу немає, доцільно обернути шину тканиною;
• широка шина завжди краще, ніж вузька;
• якщо шина торкається кісткового виступу (п’ята, лікоть і т. п.), слід використовувати м’які матеріали в якості прокладки;
• шину не можна накладати з того боку, де виступає зламана кістка.

[1] Нагадуємо: іммобілізація – це створення нерухомості або зменшення рухомості однієї чи декількох частин тіла.

автор Комаровский Е.О.
книга «Невідкладна допомога» — довідник розсудливих батьків
опубликовано 15/12/2015 17:28